Педагогічне кредо: "Розумом - направляй , а почуттям - урівноважуй".
4 Золотих правила, аби вижити під чаc
карантину з дітьми
Пам’ятайте, карантин - не привід для соціальної ізоляції. Адже сучасні технології дають змогу спілкуватися на відстані - у скайпі чи інших відеомесенджерах. Обладнайте простір для спілкування з близькими в інтернеті - знайдіть зручне
місце для ноутбука, планшета чи смартфона, розташуйтеся так, щоб усі, хто бажає спілкуватися, влізли в кадр. Тепер можете влаштувати онлайн-чаювання з друзями, із якими ви
побачитеся офлайн після карантину.
Обладнайте місце для пустощів. Діти, які вимушені сидіти в чотирьох стінах, можуть легко звести батьків із розуму. Здебільшого через те, що дітям складно витримати вимушену фізичну пасивність. Емоції, переживання, страхи дітей потребують прямого виходу, через фізичну активність. Відведіть для дітей спеціальне місце, де вони зможуть щодня хоча б трішки побешкетувати пострибати, поверещати, потупотіти ногами. Бажано, щоб дратівливі родичі, які не витримують галасу й шуму, могли сховатися подалі від цього місця. Організуйте для дітей активні ігри - піжмурки, квач, «Море хвилюється» тощо. Робіть разом ранкову зарядку.
Уникайте гіподинамії. На відміну від дітей, дорослі не відчувають потреби у фізичній
активності. Однак це означає, що потрібно постійно сидіти на місці. Гіподинамія, тобто малорухливий спосіб життя, спричиняє порушення сну, травлення і гіпоксію мозку
та організму загалом. Принаймні пів години на день приділяйте фізичним вправам. Нині
в інтернеті можна знайти онлайн-уроки спортивних занять на будь-який смак: від йоги і аеробіки до танців та дзюдо. Не забувайте перед вправами провітрювати приміщення. Якщо діти долучаються до ваших занять - це добре. Адже що більше
енергій вони витратять, то легше буде дорослим.
Будьте турботливішими до найближчого оточення, а передусім до себе. Подбайте про своє самопочуття - ніжтеся у ванні, висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними
дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити - ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться
добрі, оптимістичні фільми. У спокійних івпевнених батьків - спокійні та впевнені діти.
карантину з дітьми
Пам’ятайте, карантин - не привід для соціальної ізоляції. Адже сучасні технології дають змогу спілкуватися на відстані - у скайпі чи інших відеомесенджерах. Обладнайте простір для спілкування з близькими в інтернеті - знайдіть зручне
місце для ноутбука, планшета чи смартфона, розташуйтеся так, щоб усі, хто бажає спілкуватися, влізли в кадр. Тепер можете влаштувати онлайн-чаювання з друзями, із якими ви
побачитеся офлайн після карантину.
Обладнайте місце для пустощів. Діти, які вимушені сидіти в чотирьох стінах, можуть легко звести батьків із розуму. Здебільшого через те, що дітям складно витримати вимушену фізичну пасивність. Емоції, переживання, страхи дітей потребують прямого виходу, через фізичну активність. Відведіть для дітей спеціальне місце, де вони зможуть щодня хоча б трішки побешкетувати пострибати, поверещати, потупотіти ногами. Бажано, щоб дратівливі родичі, які не витримують галасу й шуму, могли сховатися подалі від цього місця. Організуйте для дітей активні ігри - піжмурки, квач, «Море хвилюється» тощо. Робіть разом ранкову зарядку.
Уникайте гіподинамії. На відміну від дітей, дорослі не відчувають потреби у фізичній
активності. Однак це означає, що потрібно постійно сидіти на місці. Гіподинамія, тобто малорухливий спосіб життя, спричиняє порушення сну, травлення і гіпоксію мозку
та організму загалом. Принаймні пів години на день приділяйте фізичним вправам. Нині
в інтернеті можна знайти онлайн-уроки спортивних занять на будь-який смак: від йоги і аеробіки до танців та дзюдо. Не забувайте перед вправами провітрювати приміщення. Якщо діти долучаються до ваших занять - це добре. Адже що більше
енергій вони витратять, то легше буде дорослим.
Будьте турботливішими до найближчого оточення, а передусім до себе. Подбайте про своє самопочуття - ніжтеся у ванні, висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними
дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити - ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться
добрі, оптимістичні фільми. У спокійних івпевнених батьків - спокійні та впевнені діти.
досліди для дітей
Цікаві досліди для дітей
Вулкан
Спершу будуємо вулкан із звичайної банки чи пляшки, зафіксованій на картоні чи невеличкій дошці і обліпленій глиною чи солоним тістом. Коли конструкція буде готовою, можна її розфарбувати, додавши червоного кольору для лави. Щоб спровокувати виверження вулкану, в отвір банки (чи пляшки) насипаємо соди та ОБЕРЕЖНО наливаємо оцет (можна його підфарбувати харчовим барвником для правдоподібності).

Таке виверження вулкану – наглядний приклад утворення вуглекислого газу після реакції оцтової кислоти та соди (бікарбонат натрію). І не потрібні нудні уроки хімії :)
Телефон своїми руками
Достатньо взяти два стакани, пробити у них по одній дірці в дні. Між стаканами протягнути нитку та закріпити її кінці вузликами зсередини «динаміків». Головне правило: коли два учасники «телефонної розмови» розходяться у різні кінці, нитка повиннабути натягнутою, і ви не повинні до неї торкатися, коли тримаєте «динаміки».Телефон готовий.

Нитка виступає провідником звукових хвиль, і звук проходить по нитці дуже швидко. Тому ми чуємо усе сказане навіть за кілька десятків метрів.
Вирощуємо кристали
Вам не знадобиться нічого особливого: сіль, вода, каструля, банки (чи склянки), олівці. Спершу нагріваємо воду і насипаємо туди порціями сіль до тих пір, поки вона не перестане розчинятися (цей стан розчину називають насиченим). Готовий розчин розливаємо у склянки. Тоді обираємо великі грудочки солі і опускаємо їх у склянки (по одному в склянку) на нитці (чи дроті) так, щоб грудочка не торкалася стінок склянки. Можна зафіксувати ниточку на олівці. Ставимо склянки у місце, де їх ніхто не чіпатиме. І через тиждень маємо готовий кристал.

У насиченому розчині вода починає випаровуватися, а розчинена речовина твердне, при цьому її частинки притягуються один до одного і утворюють кристал химерної форми.
Фарбуємо квіти
Беремо квіти з білими пелюстками (ромашки, хризантеми, троянди). Занурюємо їх стебла, зрізані під кутом, у попередньо заготований розчин із харчовими барвниками. Через добу квіти пелюсток змінять колір. А якщо розділити стебло і поставити його частини у дві різні посудини – пелюстки матимуть забарвлення двох кольорів.

Квіти отримують поживні речовини із ґрунту та води. У воді барвники розчиняються і рухаються із коріння до листя та цвіту. Вода згодом випаровується із листя, а речовини (серед чого і барвники) залишаються.
Пишемо шпигунський лист
Наливаємо у стакан молоко та лимонний сік. У нього занурюємо пензлик і пишемо ним щось дуже секретне на папері. Коли розчин висохне, напис зникне. Щоб побачити його, потрібно попрасувати лист паперу або нагріти його феном.

Лимонний сік та молоко темніють під дією високої температури. Саме так проявиться напис. А ще, у давнину так писали таємні послання, і у книжках теж. Це неодмінно зацікавить дитину.
Пливучий цитрус
А чи знали ви, що якщо занурити неочищений лимон чи апельсин у посудину з водою, він не потоне. Але коли очистити його від шкірки – він тут же опуститься на дно? У чому секрет?

Шкірка цитрусу менш щільна, ніж сама серцевина, тому містить багато повітря, яке і дозволяє фруктові виринати на поверхню води.
Вода, що сама переміщається
Якщо поставити одну посудину із водою на підставку, іншу, порожню, розмістити трішки нижче, а в них занурити кінцями смужку тканини, то з часом вода перебереться з однієї посудини в іншу.

Все це завдяки, так званому, капілярному ефекту. Вода переміщається по «канальцях» тканини не лише згори вниз, але й в зворотньому напрямку.
Повітряна кулька і вогонь
Як часто ми спостерігали за тим, як тріскає повітряна кулька? А чи знали ви, що коли налити у неї води і зав`язати, то кулька не трісне, якщо піднести запалену свічку до того місця, де вода.

Вода має високу теплопровідність. Тому, коли кулька нагрівається, вода перебирає усе тепло на себе, а кулька залишається цілою і неушкодженою.
Увага! Будьте обережні з вогнем.
Виготовляємо фарби
Приготувати фарби вдома дуже просто. Достатньо змішати трохи борошна, солі, розпушувача і води, та підфарбувати різними барвниками. Фарби можна розвести до бажаної консистенції і малювати. Сохнуть вони, звісно, довго, але в результаті маємо об`ємні та яскраві малюнки. До речі, в давнину малювали тільки такими фарбами.

Пісочная терапія
Ігри із сухим піском
Вправа «Піщаний дощ»
Мета: вчити регулювати м’язову напругу та розслаблення; ознайомлювати з
властивостями сухого піску.
Хід вправи
Педагог розповідає від імені Піщинки: «У моїй країни може йти незвичайний
піщаний дощ та дути піщаний вітер. Це дуже приємно. Подивіться, як це
відбувається. Ви самі можете влаштувати такий дощ та вітер». Діти повільно,
а потім швидко сиплють пісок із свого кулачка у пісочницю, на долоню
дорослого, на свої долоньки.
Піщанка пропонує кожній дитині закрити очі та покласти долоньку на пісок,
розставляючи пальці. Дорослий сипле пісок на якийсь пальчик, а дитина
називає цей пальчик. Потім вони міняються ролями.
Вправа «Незвичні сліди»
Мета: розвивати тактильні відчуття, уяву.
Хід вправи
Педагог пропонує дітям вправи імітаційного характеру, що залишають слід
на піску, скажімо:
«Ідуть ведмежата» - дитина кулачками та долонями із силою натискає
на пісок;
«Стрибають зайці» - кінчиками пальців дитина вдаряє по поверхні
піску, рухаючись у різних напрямках;
«Повзуть змії» - дитина розслабленими або напруженими пальцями рук
залишає хвилястий слід у різних напрямках;
«Біжать жучки, павучки» - дитина рухає всіма пальцями. Імітуючи
рухи комах (можна повністю занурити руки в пісок, руки
зустрічаються – «жучки вітаються»;
«Крокозябла» - діти роблять на піску різноманітні відбитки, вигадуючи
назви для фантастичних тварин, які залишили ці сліди.
Вправа «Візерунки на піску»
Мета: закріпити знання про сенсорні еталони та закономірності.
Хід вправи
Педагог пальцем, ребром долоні, щіточкою у верхній частини пісочниці
малює різні знайомі дітям геометричні фігури, прості чи складні візерунки –
прямі та хвилясті доріжки, парканчики, східці тощо – і пропонує дитині
намалювати такий самий візерунок внизу пісочниці, або продовжити
візерунок дорослого. Як варіант педагог може малювати на дошці певний
візерунок і пропонувати намалювати його на піску.
Візерунки на піску діти можуть створювати, викладаючи у заданій чи
задуманій послідовності певні предмети, скажімо, камінці, жолуді, великі
ґудзики.
Педагог звертається до кожної дитини від імені Піщинки: «Сьогодні ми з
тобою прикрашатимемо наш пісочний будинок. Поглянь. Які візерунки на
піску можна намалювати. Намалюй так, як я. вигадай свій візерунок,
малюнок. У верхній частини візерунок має складатися з кілець, а внизу – з
трикутників».
Ігри із мокрим піском
Вправи на ознайомлення з мокрим піском
Зміст вправ на ознайомлення з мокрим піском аналогічний змісту роботи із
сухим піском.
Умови організації ігрових вправ з мокрим піском:
у дітей не повинно бути порізів на руках, захворювань шкіри;
діти повинні мати фартухи з клейонки;
вода, яку використовують для зволоження піску має бути теплою;
поряд із пісочницею мають бути джерело чистої води та серветки.
Бажано, щоб дитина вже знала властивості сухого піску та ігор з ним.
Вправа «У пісочній країні ідуть дощі»
Мета: вчити регулювати м’язову напругу та розслаблення; ознайомлювати з
властивостями мокрого піску.
Хід вправи
Педагог розповідає від імені Піщинки: «У нашій пісочній країні іноді ідуть
дощі, з’являються річки та озера. Хочете подивитися, як це відбувається?»
Педагог ділить пісок у пісочниці на дві частини і показує способи
зволоження піску:
«Струмочок тече» - педагог ллє воду на одну частину піску тонкою
цівочкою;
«Дощик мрячить» - іншу частину піску педагог зволожує через
розсіювач.
Педагог звертає увагу дітей на те, що змінився колір та запах мокрого піску.
Потім діти самостійно зволожують пісок. Води для зволоження має бути
стільки, щоб жодна дитина не залила пісок.
Педагог звертається до дітей від імені Піщинки: «Давайте привітаємося з
мокрим піском. З ним ви можете пограти у дивовижні ігри. Ви перетворитися
на чарівників – будівників».
Далі проводяться вправи аналогічні тим, які проводили із сухим піском:
«Незвичайні сліди»
Ігрова вправа «Відбитки»
Мета: розвивати тактильні відчуття, довільну поведінку та коментоване
мовлення; вчити класифікувати та групувати предмети за різними ознаками.
Хід вправи
Відбитки, як барельєфні, так і горельєфні, на мокрому піску робимо за
допомогою пасочок. Використовуються пасочки у формі тварин,
транспортних засобів, різних за величиною геометричних фігур. Педагог та
дитина по черзі роблять відбитки на мокрому піску. Потім дитина за
словесним сигналом або за планом дорослого виготовляє серію відбитків,
коментуючи свою роботу.
У таких іграх можна використовувати завдання на класифікацію предметів,
наприклад: лише геометричні фігури, лише тварини.
Ігрова вправа «Хто до нас приходив?»
Мета: розвивати здорове та тактильне сприйняття.
Хід вправи
Педагог від імені Піщинки звертається до дитини: «До мене в гості
приходили мешканці пісочної країни. А я у цей час сама була на гостинах.
Допоможіть дізнатися, хто був у мене в гостях».
Педагог пропонує дитині відвернутися, а сам у цей час робить барельєфні чи
горельєфні відтиски за допомогою пасочок у формі різних тварин. Після
цього дитина відгадує тварину, яка приходила в гості.
Потім дитина і педагог міняються ролями.
Ігри на піску – одна з форм природної діяльності дитини. Їх можна
використовувати під час проведення коригувальних, розвивальних і
навчальних занять. Вони стабілізують емоційний стан дитини, розвивають
тактильну чутливість і дрібну моторику, навчають дитину прислухатися до
власних відчуттів, аналізувати результати дослідів. Ці ігри сприяють
розвитку мовлення, уваги, пам’яті та є відмінним засобом для профілактики та корекції.
Підписатися на:
Дописи (Atom)




































