Консультація "Як вчити вірші граючи"

Тема: «Безпечна поведінка вдома та на вулиці» (для дітей 3–4 років)

🎯 Мета:

Формувати у дітей початкові уявлення про безпечну поведінку вдома, на вулиці, у побуті.

Ознайомити батьків з ефективними способами навчання дітей правилам безпеки через гру та приклад дорослих.

Виховувати обережність, уважність, самоконтроль у небезпечних ситуаціях.

👶 Поради для дітей (у формі гри або розмови):

1. 🏠 Удома:

Не бери гострі предмети (ножиці, ножі, голки).

Не грайся з розетками, шнурами, праскою.

Якщо щось розлилось — поклич маму чи тата, не прибирай сам.

Не відчиняй двері незнайомим людям.

Не торкайся гарячого чайника, плити — можна обпектись!

2. 🚶‍♀️ На вулиці:

Переходь дорогу тільки з дорослими, по пішохідному переходу.

Не відходь від дорослого, навіть якщо бачиш знайомого.

Не бери нічого від чужих людей.

Не грайся біля дороги.

3. 🧸 На дитячому майданчику:

Не штовхай інших дітей.

Катайся на гойдалках по черзі.

Після гри прибери іграшки.

👨‍👩‍👧 Поради для батьків:

1. Пояснюйте через приклади.

Діти цього віку наслідують поведінку дорослих — показуйте власним прикладом, як діяти безпечно.

2. Грайте у «Безпечні ситуації».

Можна інсценізувати: «Що робити, якщо подзвонили у двері?», «Як перейти дорогу?» тощо.

3. Використовуйте казки, мультфільми, картинки.

Через знайомі образи дітям легше засвоїти правила.

4. Хваліть дитину за правильні дії: це підкріплює бажану поведінку.

5. Організуйте безпечне середовище вдома:

захистіть розетки, приберіть небезпечні предмети вище, поясніть, чому це важливо.

📚 Рекомендовані ігри та вправи:

Гра «Що можна — що не можна» (дитина піднімає зелену картку, якщо можна, і червону — якщо ні).

Розгляд ілюстрацій «Небезпечні предмети вдома».

Віршики та загадки про безпеку.

Складання пазлів або малюнків на тему «Безпечний дім».

❤️ Пам’ятайте:

Безпека вашої дитини — у ваших руках.

Навчайте через любов, турботу й приклад щоденного життя.

«Батькам про нетрадиційні техніки малювання»

Оволодіння нетрадиційною технікою зображення доставляє

дошкільнятам справжню радість. Малюки з задоволенням малюють різні

малюнки не відчуваючи при цьому труднощів. Діти сміливо беруться за різні

нетрадційні матеріали. Дітям доставляє величезне задоволення сам процес

виконання. І чим краще виходить малюнок, тим з великим задоволенням

вони його повторюють, як би демонструючи свій успіх, і радіють,

привертаючи увагу дорослого до своїх досягнень.

«Батькам про нетрадиційні техніки малювання»

Більшість дорослих людей у своїх навичках образотворчого мистецтва

досягає не багато чого поверх того, що вони вміли до 9-10 років життя. Якщо

такі навички розумової діяльності як мова, мислення, почерк під час

дорослішання людини змінюються й удосконалюються, то розвиток навичок

малювання в більшості припиняється в ранньому віці. І якщо діти малюють,

як діти, то багато дорослих теж малюють, як діти, яких би результатів вони не

досягали в інших сферах. Крім того, зазвичай дорослі зі страхом сприймають

пропозицію що-небудь намалювати. Причина даного явища — в

загальноприйнятій культурі нашого суспільства. Адже набагато важливіше

вміти читати й писати, ніж малювати. Тому й не варто дивуватися тому, що

дорослі не вміють малювати, а діти, закінчивши початкову школу,

припиняють займатися образотворчою діяльністю й, таким чином, зупиняють

розвиток навичок малювання.

Але, як показує досвід, наявність творчих здібностей відіграє в житті

людини немаловажну роль, починаючи від формування особистості й

закінчуючи становленням фахівця, сім’янина, громадянина. За даними

опитування, діти в п’ятирічному віці дають 90 % оригінальних відповідей, у

семирічному — 20 %, а дорослі — лише 2 %. Це саме ті, хто витримав тиск

соціуму й залишився творчою особистістю. Цифри змушують замислитися

про те, як важливо не пропустити момент і не відхилити людину від творчої

діяльності, а навпаки наблизити до неї, зацікавити, навчити бачити й

реалізовувати свої можливості.

Наведу приклад. Як би ви відповіли мені на запитання: «Для чого зайцю

такі великі вуха?» Більшість не задумуючись дає правильну відповідь: «Щоб

швидше вловлювати звук і краще чути». А 5-річні діти на занятті дали ще й

таку: «Щоб бути красивим». Чи багато з вас бачать красу у довгих заячих

вухах? А ваші діти бачать! Тому що вони – творчі особистості! Саме в

дитинстві закладається фундамент творчої особистості, саме тоді

закріплюються моральні норми поводження в суспільстві, формується

духовність.

Образотворча діяльність — один з видів художніх занять, де дитина

творить сама, а не просто розучує й виконує створені кимось вірші, пісні,

танці. Творчість не може існувати під тиском і насильством. Вона повинна

бути вільною, яскравою і неповторною. Не розстаючись із олівцями,

фломастерами, фарбами, дитина непомітно для себе вчиться спостерігати,

порівнювати, думати, фантазувати. Нестандартні підходи до організації

образотворчої діяльності дивують і захоплюють дітей, тим самим викликаючи

прагнення займатися такою цікавою справою.

Оригінальне малювання розкриває творчі можливості дитини, дозволяє

відчути фарби, їхній характер і настрій. І зовсім не страшно, якщо ваш

маленький художник забрудниться, головне — щоб він отримував

задоволення від спілкування з фарбами і радів результатам своєї праці.

Рекомендації для батьків, які підтримують творчі нахили своїх дітей, з

освоєння нетрадиційних технік малювання вашими дітьми.

Ігри з фарбами

Дитяче образотворче творчість нерідко вражає дорослих своєю

безпосередністю, оригінальністю, буйством фантазії.

Пропоную вам, батьки, і вашим дітям з допомогою ігор-занять, освоїти

нетрадиційні техніки для передачі зображення. Завдання такого роду

допоможуть Вашій дитині більше дізнатися про фарбах, запам'ятати назви

кольорів та їх відтінків, навчать вільного володіння пензлем. Дитина

дізнається про теплих і холодних тонах, про те, як колір впливає на настрій.

Ігри з фарбами, водою і папером розвивають просторову уяву та

неординарне мислення. Виховують потребу шукати, думати, приймати

самостійне рішення. А такі риси характеру необхідні підростаючому людині і

зараз, і в майбутньому, ким би він не став художником, будівельником,

педагогом, фізиком, математиком.

Малювати фарбами легше і цікавіше, ніж олівцями або фломастерами.

Малюнок яскравіше, та й рука не втомлюється. Так дітям можна

запропонувати зовсім несподіване рішення: будемо малювати фарбами за

допомогою пальців. Давайте палець обмакнемо у фарбу! І ми малюємо без

пензлика! Теми можна запропонувати такі: «Грона горобини», «Ягоди»,

«Чарівні хмари» і ін

Малюючи з дітьми з обмеженими можливостями, батьки можуть

використовувати цей прийом для передачі зображення. Він не вимагає дуже

точного виконання. Пропоную такі теми: «Розсипалися намисто», «Тканину

для плаття мамі», «Заготовки на зиму» і т.д.

Одна з найпростіших і цікавих технік, якій можна зайнятися з дітьми

вважається монотипія. На гладкій поверхні пластмасовою дошки робиться

малюнок будь-якою фарбою. Зверху накладається аркуш паперу і

притискають до поверхні дошки. Виходить відбиток у дзеркальному

відображенні. Звідси назва - тільки один відбиток. Теми такі: «Квіти у вазі»,

«Сніжні узори», «У царстві Снігової Королеви», «Підводне царство»,

«Квітучий луг». Такі завдання розвивають у дітей уяву, фантазію, творчість,

почуття кольору, використовують потрібну для певного малюнка гаму фарб.

Ще одна весела гра з папером і фарбами. І знову з допомогою техніки

монотипії. Яскраві плями фарби наносять на одну половину аркуша,

притиснемо до неї другу половину, ретельно разгладимо в різні сторони і

розгорнемо. Що вийшло? Та ми ж просто подорожуємо по країні Двуляндії.

Незвичайна країна. У ній нічого не буває по одному. Наприклад,

відображаються хмари в осінніх калюжах дощу. Дуже цікаві теми для дітей:

«Я і мій портрет», «Місто на річці». Намалюємо місто, зігнемо папір по

горизонталі - місто відбився у воді. За допомогою цієї техніки можна дітям

пояснити закони симетрії. Малюючи з дітьми можна змусити ворушити

крильцями бабок та метеликів, розквітнути квітам, перетворити в пухнастий

кульку - кульбаба. Важливо, щоб дитина відчував від занять радість творчості

і задоволення.

Таких ігор-занять можна придумати велику кількість. Головне, щоб

була фантазія і кмітливість. Можна використовувати інші техніки малювання:

відтісування різних предметів, рослин, малювання по сирій папері,

кляксографія.

Прийом «відтісування рослин» можна використовувати в осінній

період. Спочатку потрібно заготовити листя дерев різної форми і кольору.

Наносимо фарбу на лист дерева, перевертаємо, прикладаємо до аркуша

паперу і притискаємо. Вийшов відбиток осіннього листа.

Нетрадиційні техніки малювання допомагають дітям відчути себе

вільними, творчими особистостями, побачити і передати на папері те, що

звичайними способами робити набагато важче. Малюючи, дитина відображає

і впорядковує свої знання про світ.

Поради батькам

Поради батькам "Як одягнути дитину навесні!"

ЯК ОДЯГНУТИ ДИТИНУ НАВЕСНІ?

Весна – сама мінлива і непередбачувана пора року, яка по черзі радує то теплими сонячними днями, то несподіваними морозами та холодним вітром. У цей період особливо важливо приділити належну увагу гардеробу дитини, щоб не допустити застуди.

Знаючи, що навесні діти частіше хворіють, багато батьків намагаються одягати їх тепліше, забуваючи при цьому, що дитячий одяг повинен бути комфортним. У ньому не повинно бути занадто жарко, щоб дитина не потіла або, навпаки, надто прохолодно, що теж шкідливо для здоров'я. Тому, щоб прогулянки на свіжому повітрі приносили лише користь, нижче ми докладно розберемося, як правильно одягнути дитину навесні.

На замітку! Всі батьки обов'язково повинні пам'ятати, що перегрів для дитячого організму набагато небезпечніший за переохолодження. Перегріваючись, терморегуляція тіла порушується, і дитина починає пітніти. Це небезпечно, оскільки у мокрому одязі шанси захворіти збільшуються у кілька разів. Для того щоб перевірити, жарко малюкові чи ні, досить просто доторкнутися до його спини – якщо вона волога, дитину необхідно терміново переодягнути у легші речі.

Основні правила дитячого весняного гардеробу

Батьки, підбираючи одяг для дітей на весну, обов'язково повинні враховувати такі фактори, як:

Комфорт

Незалежно від того, що на дитині буде надіте (куртка, штани, комбінезон, светер або штани), всі речі повинні бути зручними – підходити за розміром та не обмежувати рухів. Занадто вузький або, навпаки, об'ємний одяг викликатиме дискомфорт і заважатиме під час активного проведення часу на вулиці.

Практичність

Дитячий демісезонний одяг повинен бути не тільки красивим, а й практичним. Купуючи речі на весну, потрібно звертати увагу на матеріали з яких вони зроблені. Куртки краще брати вітро- і водонепроникними, а решта речей (джемпера, штани, кофти, колготи) повинні бути зроблені з натуральних дихаючих тканин. Наприклад, з легкого, приємного до тіла трикотажу, одяг з якого відрізняється довговічністю, зносостійкістю, практичністю та доступною ціною.

Якість

Перед тим як купити виріб, потрібно уважно оглянути його шви та рядки. Вони повинні бути акуратно виконаними, рівними, без дефектів і ниток, які стирчать. Фурнітура має бути якісною та надійно закріпленою.

Фасон

Дизайн та моделі весняного одягу потрібно вибирати виходячи з практичності та смакових уподобань дитини. При цьому бажано, щоб усі вироби були не однотонними, а яскравих та життєрадісних кольорів, які будуть помітні здалеку.

Консультація для батьків

«7 покарань, які недопустимі при вихованні дитини»

«Дам по попі», «Зараз получиш», «Три роки без телевізора» — а як ви караєте своїх дітей і чи кожного разу відчуваєте докори сумління за це? Може, вважаєте себе поганими батьками?

До вашої уваги — поради про те, як вплинути на поведінку дитини, коли вона не слухається, як опанувати себе, щоб не зірватися на крик або фізичну силу.

1. Найкраще покарання — це дати дитині відчути наслідки її дій. Приклад: дитина зламала чиюсь іграшку на майданчику — піти разом у магазин, купити нову іграшку і віддати її власнику зламаної. Якщо в такому разі прийти додому, насварити і позбавити мультиків, то через відсутність логічного зв’язку ви отримаєте лише образу у свій бік і нерозуміння ситуації.

2. Покарання не має жодного сенсу, якщо дитина молодша 3-х років. У таких випадках краще звести до мінімуму усі заборони, а в приміщенні залишити тільки безпечні речі. На прояви «вредності» реагуйте спокійно, пропонуйте альтернативу.

3. Злість — це нормально. Не забороняйте злитись, називайте емоції і вчіть дитину цю злість кудись спрямовувати.

4. Вийти і залишити дитину в кімнаті. Сенс вийти з кімнати і залишити дитину наодинці з істерикою може бути лише у випадку, коли ви відчуваєте, що у вас може «впасти планка» і ви можете її вдарити.

5. Не хотіти віддавати комусь свою іграшку – нормально. Немає нічого поганого в тому, що діти не хочуть з кимось гратися або давати свою іграшку. Пам’ятайте, для дитини конкретна улюблена іграшка може мати таку ж цінність, як для вас автомобіль.

6. Покарання мають бути зрозумілими і логічними. Встановіть систему правил.

7. Застосовуйте фізичну силу виключно для зупинки небезпечних дій. Приклад: коли переходите дорогу, а дитина виривається, щоб утекти — умісно втримати її силою. Або ж зупини руку при спробі вас ударити.

8. Дитина повинна знати, що її люблять. Під час будь-яких, вигаданих вами, обмежень чи покарань дитина повинна знати і не сумніватися у тому, що її люблять, завжди чекають, і що вона все одно залишається членом ціїє сім’ї.

9. Вас теж переповнюють почуття. Давайте дитині зрозуміти, що вас теж переповнюють почуття — кажіть про те, що ви злі, що ви втомилися. Діти розуміють.

10. Знайдіть у собі сили вибачитись, якщо неправі. Якщо ви вже зірвалися — насварили, підвищили голос — не соромтеся своїх почуттів, усі ми — люди.

Знайдіть у собі сили вибачитись і пояснити, передусім собі, чому так сталося — ви втомлені? не виспались? щось турбує.

Дітей не можна карати за:

Помилки (їх роблять усі, на них вчаться навіть дорослі)

Активність (навіть на людях — це нормально)

За прояв почуттів (сором, плач, злість — усі почуття потрібні)

Ненавмисна шкода (дитина вчиться обережності)

Обман (шукайте причину — страх бути покараним, фантазії, необхідність)

Не забувайте, що агресія в бік дитини може мати важкі незворотні наслідки, серед яких: комплекси, страх перед дорослими, страх помилок, втрата довіри до батьків, агресія, невпевненість у собі, ще більший спротив, розлади психіки.

Консультація

Виховання без насильства!

Дитина – це людина! Ця маленька людина потребує виховання без насильства: не окрикiв і покарання, а підтримки і мудрих порад батьків, не жорстокого і злого поводження, а добра, турботи і любові. Але, на жаль, часто найменше любові дістається нашим самим улюбленим людям. Дитина ще не може і не вміє захистити себе від фізичного насильства і психічного тиску з боку дорослого. Але діти вчаться у нас поведінці, манерам спілкування, крику, якщо ми кричимо, грубості, якщо ми грубимо, жорстокості, якщо ми це демонструємо.

Дитина, яка виховується в умовах безправ'я, ніколи не буде поважати права іншої людини. І, навпаки, добра, гарна поведінка дітей породжується тільки добром. Дивно, але ненасильство набагато більше сприяє гармонійному розвитку дитини, ніж грубе і жорстке поводження з нею.

Наші необдумані агресивні дії по відношенню до дитини часом можуть бути викликані не провиною дитини, а нашій втомою, неприємностями і невдачами, роздратуванням і т.д. Гнів, вилитий на дитину, нічому її не вчить, а тільки принижує, ображає і дратує. Караючи свою дитину фізично, батьки наївно вважають, що найкоротший шлях лежить «через сідниці», а не через очі і вуха. Домагаючись видимого короткочасного послуху, батьки своєю жорстокістю виховують фальш і обман, притупляють процес нормального розвитку дитини.

Жорстоке поводження з дітьми дуже часто викликає у них аж ніяк не каяття, а зовсім інші реакції: страх, обурення, протест, образу, спрагу помсти і компенсації, руйнування моральних гальм, прагнення до обману і спритності, агресивну поведінку, зниження самооцінки, ненависть до себе і оточуючих (якщо дитину часто б'ють).

Жорстоке поводження з дітьми, зазвичай, також викликає затримку їх психічного і соціального розвитку. Так, діти не завжди поводяться, як чисті й лагідні янголи, і виховувати їх - справа дуже нелегка. Але з усіх важких ситуацій, у які вони часом ставлять своїх батьків, потрібно шукати вихід без приниження людської гідності дітей, без застосування образ і, тим більше, тілесних покарань.

Вийти з ситуації, коли раптом здасться, що потрібно застосувати покарання, або попередити таку ситуацію допоможуть наступні рекомендації:
* Прислухайтеся до своєї дитини, намагайтеся почути і зрозуміти її. Вислухайте проблему дитини. Не обов'язково погоджуватися з її точкою зору, але завдяки батьківськiй увазі вона відчує свою значимість і людську гідність.
* Приймайте рішення спільно з дитиною, а також дайте їй право приймати самостійні рішення: дитина більш охоче підкоряється тим правилам, які встановлювала сама. При цьому ми не заперечуємо, що деякі рішення можуть приймати тільки батьки. Надайте дитині можливість відпочити, переключитися з одного виду діяльності на інший.
* Вимагаючи чогось від дитини, давайте їй чіткі і ясні вказівки. Але не обурюйтеся, якщо дитина, може щось не зрозуміла або забула. Тому знову і знову, без роздратування, терпляче роз'яснюйте суть своїх вимог. Дитина потребує повторення.
* Не вимагайте від дитини відразу багато чого, дайте їй поступово освоїти весь набір ваших вимог: вона просто не може робити все відразу.
* Не пред'являйте дитині непосильних вимог: не можна від неї очікувати виконання того, що вона не в силах зробити.
* Не дійте зопалу. Зупиніться і проаналізуйте, чому дитина поводиться так, а не інакше, про що свідчить її вчинок.
* Подумайте, в чому складність ситуації, в яку потрапила дитина? Чим ви можете їй допомогти в цій ситуації? Як підтримати її?
Нехай основним методом виховання буде ненасильство!

Поради батькам

Поради батькам "Зручно та безпечно або як правильно обрати одяг та взуття для дітей!"

У дітлахів своє бачення світу і того, як все виглядає навкруги. З кожним роком маля росте, розвивається і сприйняття змінюється. Це ж стосується й одягу. Рано чи пізно батьки зіштовхуються з проблемою, коли не можуть догодити дочці у виборі, на їх думку, комфортного вбрання.

Ніяких тісних речей

Свобода понад усе, особливо коли йдеться про свободу руху для дитини. Плаття — тільки зручне, штанці не мають тиснути і гарно тягнутись, бо, раптом, через 2 секунди дитина захоче бігати чи лазити по драбині. Ніщо не має заважати рухатись.

Не люблю ґудзики

Здебільшого діти не люблять одяг на ґудзиках. Оскільки малеча завжди поспішає то гратися, то займатись якоюсь іншою справою, застібання ґудзиків тільки відбирає дорогоцінний час. Тому краще купувати одяг на змійці.

Взуття на шнурках — найбільший ворог

Схожа ситуація зі шнурками, які потрібно розв'язувати, коли роззуваєшся, та зав'язувати, коли взуваєшся. А ще вони можуть розв'язатись у найнеочікуваніший момент. Тому батькам краще обирати взуття на липучках. З ним точно менше клопоту.

"Ефект капусти"

Одяг для дитини обирайте відповідно до пори року та температури на вулиці. "Ефект капусти" - це коли одягнути три светри одночасно. Дуже сумнівний спосіб вберегти малечу від холоду, адже велика кількість одягу тільки сковуватиме рухи й не даватиме тілу дихати. Інколи натуральний теплий светр одягнутий на футболку, стане набагато кращим варіантом.

“Я хочу вибрати сама”

Дозвольте вашій малечі вибрати одяг самостійно. У магазині знайдіть дві чи три речі, які точно потрібні, і з них дозвольте обрати. Таким чином, дитина відчуватиме свою важливість у прийнятті рішень і ще більше радітиме нові покупці.

При виборі взуття для вашої дитини звертайте увагу на наступні характеристики. Найкомфортніші умови для ноги створює взуття з натуральної шкіри: вона розтяжна, пластична, забезпечує доступ повітря і випаровування вологи.Взуття повинно бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і формування кістково – м’язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною культурою, під час виконання трудових операцій. Обов’язково відповідати віковим, статевим та іншим фізіологічним особливостям організму.

Звертайте особливу увагу на наявність супінатора (одного з головних елементів гігієнічного взуття) – це щільне піднесення на внутрішній стороні устілки висотою до 1,5 см). У якісного дитячого взуття підошва повинна бути еластичною, гнучкою, мати анатомічну форму, вона не повинна бути абсолютно плоскою: при невеликому підйомі п`яти вага тіла рівномірно розподіляється по стопі. Обов’язково повинен бути широкий каблук заввишки до 1,5-3 см. Такий каблук помірно збільшує склепіння стопи, сприяє більшій витривалості, забезпечує рівномірний тиск кісток та рівномірний кровообіг. Це позитивно впливає на поставу і забезпечує правильне положення хребта: дитина не човгає, не сутулиться, не завалюється назад і добре тримає рівновагу. Задник повинен бути високим щільним і суцільним, без вирізів, швів і складок. Взуття не повинно бути впритул або «на виріст». Оптимальним є варіант, при якому між носком черевика і пальчиками дитини залишається близько сантиметра. Дитяче взуття обов`язково повинно мати регульовані застібки.