Консультація для батьків

 Консультація для батьків

«7 покарань, які недопустимі при вихованні дитини»

«Дам по попі», «Зараз получиш», «Три роки без телевізора» — а як ви караєте своїх дітей і чи кожного разу відчуваєте докори сумління за це? Може, вважаєте себе поганими батьками?

До вашої уваги — поради про те, як вплинути на поведінку дитини, коли вона не слухається, як опанувати себе, щоб не зірватися на крик або фізичну силу.

1. Найкраще покарання — це дати дитині відчути наслідки її дій. Приклад: дитина зламала чиюсь іграшку на майданчику — піти разом у магазин, купити нову іграшку і віддати її власнику зламаної. Якщо в такому разі прийти додому, насварити і позбавити мультиків, то через відсутність логічного зв’язку ви отримаєте лише образу у свій бік і нерозуміння ситуації.

 2. Покарання не має жодного сенсу, якщо дитина молодша 3-х років. У таких випадках краще звести до мінімуму усі заборони, а в приміщенні залишити тільки безпечні речі. На прояви «вредності» реагуйте спокійно, пропонуйте альтернативу.

3. Злість — це нормально. Не забороняйте злитись, називайте емоції і вчіть дитину цю злість кудись спрямовувати.

4. Вийти і залишити дитину в кімнаті. Сенс вийти з кімнати і залишити дитину наодинці з істерикою може бути лише у випадку, коли ви відчуваєте, що у вас може «впасти планка» і ви можете її вдарити.

5. Не хотіти віддавати комусь свою іграшку – нормально. Немає нічого поганого в тому, що діти не хочуть з кимось гратися або давати свою іграшку. Пам’ятайте, для дитини конкретна улюблена іграшка може мати таку ж цінність, як для вас автомобіль.

6. Покарання мають бути зрозумілими і логічними. Встановіть систему правил.

7. Застосовуйте фізичну силу виключно для зупинки небезпечних дій. Приклад: коли переходите дорогу, а дитина виривається, щоб утекти — умісно втримати її силою. Або ж зупини руку при спробі вас ударити.

8. Дитина повинна знати, що її люблять. Під час будь-яких, вигаданих вами, обмежень чи покарань дитина повинна знати і не сумніватися у тому, що її люблять, завжди чекають, і що вона все одно залишається членом ціїє сім’ї.

9. Вас теж переповнюють почуття. Давайте дитині зрозуміти, що вас теж переповнюють почуття — кажіть про те, що ви злі, що ви втомилися. Діти розуміють.

10. Знайдіть у собі сили вибачитись, якщо неправі. Якщо ви вже зірвалися — насварили, підвищили голос — не соромтеся своїх почуттів, усі ми — люди.

Знайдіть у собі сили вибачитись і пояснити, передусім собі, чому так сталося — ви втомлені? не виспались? щось турбує.

Дітей не можна карати за:

Помилки (їх роблять усі, на них вчаться навіть дорослі)

Активність (навіть на людях — це нормально)

За прояв почуттів (сором, плач, злість — усі почуття потрібні)

Ненавмисна шкода (дитина вчиться обережності)

Обман (шукайте причину — страх бути покараним, фантазії, необхідність)

Не забувайте, що агресія в бік дитини може мати важкі незворотні наслідки, серед яких: комплекси, страх перед дорослими, страх помилок, втрата довіри до батьків, агресія, невпевненість у собі, ще більший спротив, розлади психіки.

Консультація

 Виховання без насильства!

Дитина – це людина! Ця маленька людина потребує виховання без насильства: не окрикiв і покарання, а підтримки і мудрих порад батьків, не жорстокого і злого поводження, а добра, турботи і любові. Але, на жаль, часто найменше любові дістається нашим самим улюбленим людям. Дитина ще не може і не вміє захистити себе від фізичного насильства і психічного тиску з боку дорослого. Але діти вчаться у нас поведінці, манерам спілкування, крику, якщо ми кричимо, грубості, якщо ми грубимо, жорстокості, якщо ми це демонструємо.

Дитина, яка виховується в умовах безправ'я, ніколи не буде поважати права іншої людини. І, навпаки, добра, гарна поведінка дітей породжується тільки добром. Дивно, але ненасильство набагато більше сприяє гармонійному розвитку дитини, ніж грубе і жорстке поводження з нею.

Наші необдумані агресивні дії по відношенню до дитини часом можуть бути викликані не провиною дитини, а нашій втомою, неприємностями і невдачами, роздратуванням і т.д. Гнів, вилитий на дитину, нічому її не вчить, а тільки принижує, ображає і дратує. Караючи свою дитину фізично, батьки наївно вважають, що найкоротший шлях лежить «через сідниці», а не через очі і вуха. Домагаючись видимого короткочасного послуху, батьки своєю жорстокістю виховують фальш і обман, притупляють процес нормального розвитку дитини.

Жорстоке поводження з дітьми дуже часто викликає у них аж ніяк не каяття, а зовсім інші реакції: страх, обурення, протест, образу, спрагу помсти і компенсації, руйнування моральних гальм, прагнення до обману і спритності, агресивну поведінку, зниження самооцінки, ненависть до себе і оточуючих (якщо дитину часто б'ють).

Жорстоке поводження з дітьми, зазвичай, також викликає затримку їх психічного і соціального розвитку. Так, діти не завжди поводяться, як чисті й лагідні янголи, і виховувати їх - справа дуже нелегка. Але з усіх важких ситуацій, у які вони часом ставлять своїх батьків, потрібно шукати вихід без приниження людської гідності дітей, без застосування образ і, тим більше, тілесних покарань.

Вийти з ситуації, коли раптом здасться, що потрібно застосувати покарання, або попередити таку ситуацію допоможуть наступні рекомендації:
* Прислухайтеся до своєї дитини, намагайтеся почути і зрозуміти її. Вислухайте проблему дитини. Не обов'язково погоджуватися з її точкою зору, але завдяки батьківськiй увазі вона відчує свою значимість і людську гідність.
* Приймайте рішення спільно з дитиною, а також дайте їй право приймати самостійні рішення: дитина більш охоче підкоряється тим правилам, які встановлювала сама. При цьому ми не заперечуємо, що деякі рішення можуть приймати тільки батьки. Надайте дитині можливість відпочити, переключитися з одного виду діяльності на інший.
* Вимагаючи чогось від дитини, давайте їй чіткі і ясні вказівки. Але не обурюйтеся, якщо дитина, може щось не зрозуміла або забула. Тому знову і знову, без роздратування, терпляче роз'яснюйте суть своїх вимог. Дитина потребує повторення.
* Не вимагайте від дитини відразу багато чого, дайте їй поступово освоїти весь набір ваших вимог: вона просто не може робити все відразу.
* Не пред'являйте дитині непосильних вимог: не можна від неї очікувати виконання того, що вона не в силах зробити.
* Не дійте зопалу. Зупиніться і проаналізуйте, чому дитина поводиться так, а не інакше, про що свідчить її вчинок.
* Подумайте, в чому складність ситуації, в яку потрапила дитина? Чим ви можете їй допомогти в цій ситуації? Як підтримати її?
Нехай основним методом виховання буде ненасильство!

Поради батькам

 

Поради батькам "Зручно та безпечно або як правильно обрати одяг та взуття для дітей!"

 

У дітлахів своє бачення світу і того, як все виглядає навкруги. З кожним роком маля росте, розвивається і сприйняття змінюється. Це ж стосується й одягу. Рано чи пізно батьки зіштовхуються з проблемою, коли не можуть догодити дочці у виборі, на їх думку, комфортного вбрання.

Ніяких тісних речей

 Свобода понад усе, особливо коли йдеться про свободу руху для дитини. Плаття — тільки зручне, штанці не мають тиснути і гарно тягнутись, бо, раптом, через 2 секунди дитина захоче бігати чи лазити по драбині. Ніщо не має заважати рухатись.

 Не люблю ґудзики

 Здебільшого діти не люблять одяг на ґудзиках. Оскільки малеча завжди поспішає то гратися, то займатись якоюсь іншою справою, застібання ґудзиків тільки відбирає дорогоцінний час. Тому краще купувати одяг на змійці.

 Взуття на шнурках — найбільший ворог

 Схожа ситуація зі шнурками, які потрібно розв'язувати, коли роззуваєшся, та зав'язувати, коли взуваєшся. А ще вони можуть розв'язатись у найнеочікуваніший момент. Тому батькам краще обирати взуття на липучках. З ним точно менше клопоту.

 "Ефект капусти"

 Одяг для дитини обирайте відповідно до пори року та температури на вулиці. "Ефект капусти" - це коли одягнути три светри одночасно. Дуже сумнівний спосіб вберегти малечу від холоду, адже велика кількість одягу тільки сковуватиме рухи й не даватиме тілу дихати. Інколи натуральний теплий светр одягнутий на футболку, стане набагато кращим варіантом.

 “Я хочу вибрати сама”

 Дозвольте вашій малечі вибрати одяг самостійно. У магазині знайдіть дві чи три речі, які точно потрібні, і з них дозвольте обрати. Таким чином, дитина відчуватиме свою важливість у прийнятті рішень і ще більше радітиме нові покупці.

При виборі взуття для вашої дитини звертайте увагу на наступні характеристики. Найкомфортніші умови для ноги створює взуття з натуральної шкіри: вона розтяжна, пластична, забезпечує доступ повітря і випаровування вологи.Взуття повинно бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і формування кістково – м’язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною культурою, під час виконання трудових операцій. Обов’язково відповідати  віковим, статевим та іншим фізіологічним особливостям організму.

Звертайте особливу увагу на наявність супінатора (одного з головних елементів гігієнічного взуття) – це щільне піднесення на внутрішній стороні устілки висотою до 1,5 см). У якісного дитячого взуття підошва повинна бути еластичною, гнучкою, мати анатомічну форму, вона не повинна бути абсолютно плоскою: при невеликому підйомі п`яти вага тіла рівномірно розподіляється по стопі. Обов’язково повинен бути широкий каблук заввишки до 1,5-3 см. Такий каблук помірно збільшує склепіння стопи, сприяє більшій витривалості, забезпечує рівномірний тиск кісток та рівномірний кровообіг. Це позитивно впливає на поставу і забезпечує правильне положення хребта: дитина не човгає, не сутулиться, не завалюється назад і добре тримає рівновагу. Задник повинен бути високим щільним і суцільним, без вирізів, швів і складок. Взуття не повинно бути впритул або «на виріст». Оптималь­ним є варіант, при якому між носком черевика і пальчиками дитини залишається близько сантиметра. Дитяче взуття обов`язково повинно мати регульовані застібки. 

Календарний план дистанційної роботи під час воєнного стану Вихователя Мітітяк Ольга Анатоліївна З 01.11.2024 – 30.11.2024р. Група «Сонечко» ранній вік

 https://docs.google.com/document/d/19WDkkAtOgWxzZ1jJmBby4WrW_6_65GWx5Io3c-_rOl8/edit?usp=sharing